Урок 4. Вплив комерційної реклами на здоров’я.

Урок 4

Тема: Вплив комерційної реклами на здоров’я. Комп’ютерна, ігрова та Інтернет залежність

1. Вплив телебачення

   В наш час все більше уваги громадськості та науковців привертають актуальні і болючі для українського суспільства проблеми, зокрема посилення негативного впливу на дітей засобів масової інформації і в першу чергу Інтернету та телебачення. 

   Особливо потужний вплив на молодь здійснює телебачення. Телевізор стає для дитини чи підлітка основним джерелом інформації. За даними дослідників український підліток за середньостатистичними показниками проводить біля телевізора 3-5 годин на добу (для порівняння: польський підліток дивиться телевізор 2-4 години на добу, у вихідні – до 5 годин. У США телевізору діти присвячують більше часу, ніж навчанню. У Швеції учні впродовж 10 років навчання проводять 18 тисяч годин перед телевізором).

   

   Сучасне телебачення для приваблювання уваги широкої публіки та отримання більших прибутків від реклами схильне транслювати насильницькі чи еротичні сюжети, пробуджуючи самі найнижчі інстинкти людини. 

    За даними Американської медичної асоціації, за роки, проведені в школі, середньо-статистична дитина бачить по телевізору 8000 убивств та 100 000 актів насильства. Крім того, дослідники дійшли висновку, що телебачення пропагує розбещеність, адже у 91% епізодів, що показують сексуальний зв'язок між чоловіком і жінкою, партнери не одружені. Якщо дорослий ще може критично оцінювати всю цю телепродукцію і відмежовувати уявну реальність від дійсності, то дитина часто ці телевізійні схеми сприймає як план для реалізації в реальному житті і у неї поступово формується кримінальний стиль мислення. 

   Дані соціологічного дослідження Інститута психології ім. Г.С.Костюка АПН України зазначають що 58% молоді прагнуть копіювати поведінку телегероїв, здебільшого з іноземних фільмів, а 37,3% молоді взагалі готові вчинити протиправні дії, наслідуючи телегероїв.

    Результати ми вже спостерігаємо в реальному житті.

1) Барселона. Троє підлітків вирішили повторити трюк, який вони побачили по телебаченню і пізно ввечері натягнули через вулицю пластиковий шнур і спостерігали як він перерізав горло мотоциклісту.

2) Лондон. Двоє шестилітніх хлопчика повністю зруйнували будинок своїх сусідів, щоб повторити телепередачу і заслужити премію. В дитячий передачі пропонувалося самим орігінальним способом зруйнувати, побудований в телестудії будинок.

3) Осло. Група 5-6 літніх дітей гралися в черепашки – ніндзя і насмерть забили одну із дівчаток.

4) 21 січня 2019 року на Вінничині 13-річний хлопчик здійснив самогубство. Останні хвилини перед самогубством він провів перед телевізором – дивився передачу, де “реконструювали” самогубство дівчинки. Ось вона приймає фатальне рішення, ось пояснює його причини, ось в’яже петлю… Стасик уважно дивився майстерно зроблені “новини ”, дочекався, коли з кімнати вийде мама, і зав’язав петлю з власного ременя у власній шафі. Важко сказати, що саме послужило причиною до цього вчинку: чи проблеми у стосунках з іншими дітьми чи порушена психіка дитини.

   Наукові дослідження підтверджують негативний вплив телебачення на збільшення рівня злочинності. Зокрема дослідженнями В.І.Ролінського встановлено, що рівень злочинності в тій чи іншій країні зростає через 10-15 років після появи в ній телебачення з елементами насильства та агресії, а через 3 - 5 років зростає кількість підліткової злочинності. 

Щоб протидіяти негативному впливу на дітей ЗМІ слід 

1) об’єднати зусилля батьків, громадських організацій, відповідних державних структур. 

2) створювати певні просвітницькі програми, зокрема здійснювати навчання дітей вмінню аналізувати побачене на екрані

3) варто вивчати і використовувати досвід зарубіжних країн. 

  Зокрема У США в шкільну програму введені уроки кінокритики. Над їх розроблянням працювали педколективи провідних університетів, представники релігійних організацій та приватних компаній за сприянням ЮНЕСКО.

    У Великобританії вимагається, щоб всі програми, які транслюються до 21 години, відповідали певним вимогам для перегляду їх дитячою аудиторією. 

   У Німеччині за Конституцією дозволено обмеження свободи інформації. Ряд суспільних телекомпаній керується положеннями, по яких здатні пошкодити здоров’ю дітей і підлітків програми не повинні випускатися до вживання заходів, що забезпечують малу вірогідність перегляду їх дітьми.

2. Вплив комерційної реклами

  Відповідно до законодавства України реклама — це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
     Розрізняють рекламу:
1) Некомерційна (соціальна). Пропагує які-небудь ідеї та цілі, та аж ніяк не конкретний товар. Наприклад, нафтова компанія оголошує про свою здатність бурити нафтові свердловини без забруднення навколишнього середовища. До нетоварної відноситься також некомерційна реклама, спрямована на зміну поведінкової моделі (боротьба зі СНІДом, наркотиками) і популяризацію соціальних проблем, пропаганду здорового способу життя тощо).
2) Комерційна - рекламує який-небудь товар чи послугу, яка має на увазі отримання коштів від споживача рекламного продукту.

  У наш час людям пропонується величезний вибір товарів, а їх виробники намагаються запропонувати ті, що виділяються на тлі інших. Компанії витрачають значні кошти на рекламу, і її вже важко не помічати.
   Реклама може містити корисну інформацію й допомагати покупцеві робити необхідний вибір. Але водночас вона чинить потужний вплив на дітей, їх уподобання й навіть характер.

1. Позитивний вплив

- реклама може слугувати джерелом корисної інформації, наприклад, уміщувати інформацію про інновації та передові технології. Переглядаючи таку рекламу, дитина дізнається про нові розробки. Крім того, завдяки рекламі дитина дізнається про те, які саме нові товари з'являються на ринку;

- реклама натуральних продуктів може сприяти розвитку в дитини навичок здорового харчування;

- реклама продуктів гігієни також допомагає сформувати в дитини низку корисних звичок;

- реклама буває мотиваційною за змістом, заохочуючи дитину досягати важливих життєвих цілей або розмірковувати про вибір професії. Завдяки такій рекламі дитина починає змалечку замислюватися над життєвими цілями;

- реклама, що демонструє, як діти допомагають батькам удома, дбайливо ставляться до природи тощо, заохочує дитину чинити так само;

- реклама певного змісту може сприяти соціальному розвитку дитини, а саме формуванню в неї емпатії, почуття громадянського обов'язку тощо;

- соціальна реклама спроможна привертати увагу дитини до важливих соціальних проблем та сприяти її участі у їх вирішенні;

- реклама може містити попередження (наприклад, про шкоду алкоголю, куріння тощо). Це допомагає дітям усвідомити небезпеку певних явищ і уникати їх у майбутньому.

2. Негативний вплив

   Хоча реклама має для дітей низку важливих переваг, її негативний вплив набагато сильніший. Розгляньмо, які саме небезпеки приховує для дітей реклама:

- реклама використовує стратегії, спрямовані на переконання купити товар. Підпадаючи під такий вплив, дитина може почати вимагати від батьків купувати їй товари, які вона бачила в рекламі;

- неправильно інтерпретуючи рекламні послання, імовірно, дитина сприйматиме їх негативні, а не позитивні сторони;

- у рекламі часто використовуються небезпечні для дитини маніпуляції. Причому заборона таких маніпуляцій законом часто ігнорується виробниками реклами;

- компанії використовують яскраву рекламу, покликану збільшити продаж товарів. Під впливом такої реклами в дітей розвивається схильність імпульсивно купувати ті чи інші речі;

- у рекламі товари й образи людей часто представлені неправдоподібно або перебільшено. Діти нерідко розуміють такі образи як реальні;

- реклама прищеплює дітям матеріалістичні погляди на світ. Сприймаючи рекламу, діти доходять висновку, що запорука комфортного й щасливого життя – володіння дорогими речами;

- перегляд реклами нерідко розвиває в дітей прагнення мати речі тільки відомих і дорогих брендів. При цьому діти починають негативно ставитися до недорогих, але якісних речей;

- реклама – це крок до розвитку в дитини звичок нездорового харчування. Наприклад, у рекламі продуктів харчування зазвичай представлені великі порції їжі. Також нерідко рекламуються фаст-фуд та інші нездорові продукти харчування. Часте вживання таких продуктів – шлях до ожиріння;

- батьки часто обирають для дитини іграшки, одяг тощо під впливом реклами;

- у дітей іноді знижується самооцінка, бо їм годі мати речі, які вони бачать у рекламі, особливо, якщо ці речі є у їхніх однокласників або друзів;

- у рекламі часто показується яскраве гламурне життя. Перегляд такої реклами може вести до втрати зв'язку з реальністю;

- реклама часто будується на порівнянні. При цьому висміюються люди, які не користуються рекламованим товаром. У результаті дитина порівнюватиме себе з іншими людьми й почуватиметься неповноцінною;

- іноді в рекламі показуються приклади поганої поведінки: брехня, лицемірство тощо. Дитина може дійти висновку, що така поведінка допустима.

3. Ігрова залежність

   Три чверті українських підлітків до трьох годин на добу сидять за комп'ютером, граючи в ігри або блукаючи мережею Інтернет, про це свідчать дані експертів Міністерства охорони здоров’я. Різні дослідницькі компанії наводять різну статистику кількості українців, які користуються комп’ютером. Середня цифра - близько одинадцяти мільйонів. Підлітки - близько половини комп’ютерної аудиторії в Україні, зазначають фахівці. І лише п’ять відсотків батьків регулярно цікавляться, чим їхні чада займаються під час такого дозвілля, в які ігри грають та які сайти відвідують.

  Надмірне захоплення комп’ютером може призвести до психологічної залежності підлітка, зауважує кандидат психологічних наук Зоя Гаркавенко. Особливо небезпечна ігроманія.

   «Комп’ютерна гра завжди має зворотній зв'язок, тобто її можна повернути назад. Людина, яка опиняється у віртуальному просторі, завжди може виправити свої помилки, чого не може бути в реальному світі. І фактично однією із загроз, які несе ігрова залежність – це те, що людина перестає жити в реальному світі», - зазначають дослідники.

Чим небезпечна ігроманія

https://www.youtube.com/watch?v=Rm0TwqENsEI

4. Інтернет залежність

Психологічні симптоми:

- Людині важко самостійно відірватись від роботи або гри на комп’ютері;
- Якщо хтось або щось відволікає від комп’ютера, людина відчуває сильне роздратування;
- Прийшовши додому або прокинувшись зі сну першим ділом вмикає комп’ютер;
- Нездатність спланувати завершення сеансу роботи або гри (ще трошки, ще 5 хвилин);
- Час проведений за комп’ютером змушує залежного відкласти  або ігнорувати домашні справи, роботу, навчання, зустрічі, домовленості;
- Постійний пошук грошей на  придбання ігор, обладнання, оплати Інтернету;
- Завжди є пояснення і виправдання власної пристрасті перед іншими. Дитина обманює, дорослий імітує бурну діяльність;
- Відчуття емоційного піднесення, ейфорії під час спілкування в інтернеті або перегляду сайтів;
- Справи поза  комп’ютером викликають пригнічений стан (абстиненція);
- Обговорюється комп’ютерна тематика завжди і зі всіма, хто щось розуміє з даного питання.

Фізичні симптоми:

- Зап’ястний тунельний синдром — оніміння та зниження чутливості пальців;
- Сухі очі;
- Головні болі (схожі на мігрень);
- Болі у спині;
- Недотримання гігієни;
- Розлади сну.
- Нехтування власним здоров’ям, гігієною, сном на користь часу, який проведено за комп’ютером.
- Готовність нерегулярно харчуватись випадковою або одноманітною їжею, не відволікаючись від комп’ютера;

Розлянемо перші ознаки  залежності дитини/підлітка:

- пропуски занять через ком­п’ютерну гру чи віртуальне спілкування в мережі Інтернет;
- просиджування за комп’ютером  уночі;
- приймання їжі за комп’ютером;
- відсутність інших захоплень, крім комп’ютерних ігор; та  віртуальних пошуків у мережі Інтернет
- віддавання переваги віртуальному спілкуванню;
- загальний час, проведений за комп’ютером та у мережі, перевищує час виконання домашніх
- завдань, прогулянок, спілкування з батьками і однолітками, інших захоплень;
- дитина не уявляє, чим себе зайняти, коли комп’ютер зламався;
- конфлікти з батьками та їх шантажування у відповідь на заборону проводити час за комп’ютером.

Профілактика

- Обмежувати час перебування за комп’ютером – до 30 хв, після чого треба змінити вид діяльності;
- Установити часовий закон не грати перед сном, після їжі й поки не виконані домашні завдання та справи;
- Контролювати зміст ігор, не допускаючи сюжетів насилля, жорстокості, з елементами культових ритуальних обрядів та образами нечисті;
- Частіше гуляти з друзями, не забувати, що реальне спілкування важливіше і корисніше  від віртуального;
- Принципово не їсти за комп’ютером;
- Навчитись правильно ставитись до комп’ютера: як до технічного пристрою, за допомогою якого можливо отримати знання і навички, а не як до засобу отримання емоцій.

А також, якщо ви всетаки вирішили посидіти за комп’ютером,слід дотримуватись таких правил безпеки:

1. Комп’ютер потрібно розташувати в кутку чи задньою стінкою до стіни.
2. У приміщенні, де працює комп’ютер, необхідне щоденне вологе збирання. Тому підлогу в кімнаті не треба накривати килимом.
3. До і після роботи на комп’ютері слід протирати екран спеціальними серветками.
4. Вважають, що наші зелені друзі – кактуси – також допомагають зменшити негативний вплив комп’ютера.
5. Не забувайте частіше провітрювати кімнату. Акваріум або інші ємності з водою збільшують вологість повітря.

5. Домашнє завдання

1) Зробити конспект

2) виконати тестове завдання

Код доступу 596962

посилання
join.naurok.ua

Увага!!! Тест активний до 19 квітня до 12.00