Урок 8
Тема: Причини і наслідки стигматизації і дискримінації
1. Стигма та дискримінація
Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) та синдром набутого імунодефіциту (СНІД) – це проблема охорони здоров’я та трудових прав, яка спричиняє глибокі наслідки для сфери праці, впливаючи на працівників та їхні сім’ї, роботодавців і національну економіку. Минуло понад 30 років, відколи було діагностовано перший випадок інфікування ВІЛ, але пов’язані з ВІЛ стигма і дискримінація на робочих місцях залишаються значною перешкодою. Вони позбавляють працівників основних прав людини та знижують ефективність зусиль із запобігання ВІЛ-інфекції.
Окрім цього стигмі та дискримінації піддаються люди не лише на робочому місці, а й у звичайному житті. В багатьох випадках друзі і знайомі відмовляють від спілкування з ВІЛ-інфікованими. Діти та підлітки дозволяють собі засудження та цькування ВІЛ-інфікованих однолітків. Хоча, згідно проведеним дослідженням, бдизько 40% ВІЛ-інфікованих, що піддаються стигмі або дискримінації, не відносяться до групи ризику.
Стигма – це соціальний стереотип, який відображає упереджене ставлення оточуючих до окремих осіб, груп людей або, навіть до самого себе на підставі реальних чи приписуваних їм якостей. Найпоширенішими формами стигматизації є плітки, образи, переслідування або погрози в усній формі. Щоб зменшити стигму, корисно роз’яснити факти стосовно передачі ВІЛ.
Дискримінація – це стигма, що стала дією. Це навмисне обмеження прав частини населення, окремих груп чи індивідів за певною ознакою. У випадку з ВІЛ/СНІДом це стосується людей з підтвердженим або приписуваним ВІЛ-позитивним статусом. Форми дискримінації: людину звільняють з роботи, не надають належної медичної допомоги, дитину виключають зі школи тощо.
Часто вважається, що люди з ВІЛ/СНІДом заслужили те, що з ними відбулося, своїми вчинками. Стигму у зв’язку з ВІЛ/СНІДом ще можна описати як процес знецінювання людей.
Стигма має багато негативних наслідків, наприклад, заперечення людьми своєї хвороби або намагання приховати її від знайомих чи сім’ї. Страх відчуження є причиною того, що ВІЛ-позитивні люди не звертаються за допомогою до установ охорони здоров’я і вчасно не розпочинають відповідне лікування.
Стигма та дискримінація впливають на самосвідомість людей з ВІЛ/СНІД, викликаючи у них депресію, занижену самооцінку і відчай. Це ще називають інтернальною стигматизацією, самостигматизацією або внутрішньою стигматизацією, оскільки це зачіпає почуття власної гідності людини. Проявом внутрішньої стигми науковці вважають відчуття власної неповноцінності, ненависті до себе, спроби довести свою перевагу перед представниками стигматизованої групи, нездатність будувати відносини з людьми поза чи всередині власної групи, відчуття безпорадності, відсутності контролю над ситуацією.
Стигма є не лише психологічною проблемою, вона має ще соціальні та медичні наслідки. Негативне ставлення часто штовхає людей до бездіяльності або дій, які можуть завдати шкоди іншим людям, сприяє стрімкому поширенню інфекції.
У масштабі держави стигматизація і дискримінація призводять до втрати контролю над поширенням епідемії через побоювання людей, що стане відомо про їх причетність до проблеми та їх зарахують до стигматизованої групи.
Стигматизації та дискримінації сприяє недостатність знань про хворобу, міфи і стереотипи щодо шляхів передачі інфекції, засобів профілактики, упередження.
Стигма, яка пов’язана з ВІЛ/СНІДом, може мати різні прояви:
- неприйняття та уникання людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом або є представником спільноти людей, уразливих до ВІЛ;
- примусове тестування на ВІЛ без попередньої згоди та недотримання конфіденційності;
- насильство над людьми, які живуть з ВІЛ-інфекцією;
- ізоляція людей, які живуть з ВІЛ, тощо.
Згідно статистики дискримінація у відношенні до людей,
що живуть з ВІЛ, найчастіше має такі прояви:
- усні образи, переслідування та погрози з боку інших людей
- дискримінація родини людини, що живе з ВІЛ
- психологічний тиск та маніпуляції з боку співробітників, однокласників
- переслідування та погрози
- фізичне насильство
- відсторонення від участі у домашніх справах
- відмова у дружніх стосунках
2. Законодавство України щодо протидії стигмі та дискримінації
Робоче місце – одне з основних середовищ, у якому має місце дискримінація, пов’язана з ВІЛ. Люди, які живуть із ВІЛ, та люди, яких просто підозрюють у тому, що вони ВІЛ-інфіковані, продовжують зазнавати стигматизації та дискримінації у всіх сферах повсякденного життя, зокрема в отриманні медичних послуг, житла, освіти, роботи.
Роботодавці зобов’язані поважати недоторканість приватного життя працівників та зберігати конфіденційність персональної інформації, зокрема медичних даних стосовно ВІЛ-статусу працівників, їхніх сімей та утриманців. Інформування і навчання з питань ВІЛ і СНІДу має бути доступним для всіх на підприємстві: роботодавців, адміністрації та працівників, аби вони могли вживати належних заходів для підтримання робочих місць у безпечному та здоровому для всіх стані. Забезпечення доступу до інформації про ВІЛ-інфекцію – перший крок у ефективній протидії епідемії на міжнародному, національному і регіональному рівнях.
Ситуація 1:
При дитини в школу керівництво закладу вимагає вказати її ВІЛ-статус. В протилежному випадку погрожують відмовити у наданні можливості прийняття дитини в школу. Чи є ця вимога законною?
Відповідь:
Ні. Згідно законодавства України ніхто не може вимагати від людини вказати свій ВІЛ-статус. А тим більше погрожувати позбавити її права на освіту.
Ситуація 2:
Керівництво фірми дізналося про позитивний ВІЛ-статус одного зі своїх працівників. Воно вважає, що це наражає на небезпеку інших робітників, тому звільняє хворого співробітника. Чи є це законною дією?
Відповідь:
Ні. Згідно законодавства України людина не може бути звільненою через свій ВІЛ-статус.
В українському законодавстві передбачена кримінальна відповідальність за порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками – ст. 161 ККУ. Але на думку багатьох експертів, довести в суді факт дискримінації дуже складно. Мабуть тому люди, які стикаються з цієї проблемою, не хочуть звертатися до суду
Ефективними заходами з протидії стигми і дискримінації у зв’язку з ВІЛ/СНІДом є:
– інформування та освіта для досягнення кращого розуміння проблеми;
– правовий захист людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом;
– доступність до медичних послуг, щоб люди мали можливість вчасно обстежитись, та отримати психологічну підтримку в розкритті свого ВІЛ-позитивного статусу іншим;
– дотримання професійних і етичних норм серед медперсоналу закладів охорони здоров’я; у випадку розголосу результатів обстежень передбачити адекватні форми відшкодування морального збитку;
– використання універсальних засобів захисту, що не тільки заспокоїть страх персоналу, а й допоможе захистити таємницю особи та права інфікованих пацієнтів;
– забезпечення широкого доступу до медичних препаратів і їх використання для лікування;
Кожна людина має право на повагу та гідність, незалежно від стану здоров’я та захворювання. Будьте людяними і не байдужими до оточуючих!
3. Домашнє завдання
1) Зробити конспект
Немає коментарів:
Дописати коментар